Навчальний блог. Стереотипи у мас-медіа. Вікові стереотипи та як вони впливають на наше життя.
Наша мета - ваші права.
Чому Ми?
Ми інформуємо людей як побороти стереотипи. Надаємо знань у правових аспектах.
Завдяки нашій методіці, користувачі зможуть вийти на новий рівень щасливого життя.
Ми як ніхто розуміємось у стереотипах та упередженях, тому хочемо поділитись цим багажом знань з Вами.
Про нас
Ми допоможемо Вам не стати розповсюджувачем стереотипного мислення та упереджувачем по віодношенню до інших.
Єтапи роботи
1
З чого почнемо?
Ознайомлення з правами людини та стереотипами які поширені у наш час.
2
Який результат?
Отримання знань та їх грамотне використання.
Стереотипізація у мас-медіа
Механізми формування стереотипів у мас-медіа
Члени сучасних держав живуть в умовах невизначеності, адже інституціональна структура суспільства постійно зазнає змін. Проте інформаційні ресурси здатні допомогти особам пристосуватися до нових зразків взаємодії. Оскільки стереотипи сприяють стандартизації і універсалізації соціальних явищ, ЗМІ беруть участь у вироблені нових патернів поведінки, які відповідатимуть актуальному суспільному порядку.
Чинники формування стереотипів у ЗМК
Стереотипи формуються під впливом двох чинників:
Несвідомої колективної переробки й індивідуального соціокультурного середовища;
При цілеспрямованій ідеологічній дії за допомогою ЗМІ.
Завдяки стереотипам можна маніпулювати свідомістю людини, оскільки стереотип тісно пов'язаний із життєдіяльністю суспільства. Більшість дослідників вказують на зв'язок стереотипів із поведінкою, відтворюючи вчинки «героїв», створених пресою або телебаченням. Наприклад, таким стереотипом стає людина, орієнтована на «успішність», яка є цілеспрямованою, такою, що розраховує на свої власні сили.
Несвідомої колективної переробки й індивідуального соціокультурного середовища;
При цілеспрямованій ідеологічній дії за допомогою ЗМІ.
Завдяки стереотипам можна маніпулювати свідомістю людини, оскільки стереотип тісно пов'язаний із життєдіяльністю суспільства. Більшість дослідників вказують на зв'язок стереотипів із поведінкою, відтворюючи вчинки «героїв», створених пресою або телебаченням. Наприклад, таким стереотипом стає людина, орієнтована на «успішність», яка є цілеспрямованою, такою, що розраховує на свої власні сили.
Впил стереотипів на свідомість людини через мас-медіа
Американський вчений і письменник Роберт Гарріс виділяє чотири основні класи наслідків впливу ЗМІ:
Поведінкові;
Фізіологічні;
Настановчі (наслідки пов'язані з установчими дією ЗМІ);
Когнітивні (ефекти стереотипізації, які змінюють наше знання і мислення).
У процесі продукування стереотипів найбільше відіграють роль останні дві категорії. Масові комунікації можуть прищеплювати деякому об'єкту комплекс установок. Такі установки здатні впливати на поведінку і на стиль обробки інформації. Дія стереотипів не обмежується формуванням нашої думки про той або інший об'єкт. Під їх впливом складається образ мислення, який визначатиме увесь наш світогляд. Стереотипи впливають на інтерпретацію світу. Взаємодія знань, отриманих із ЗМІ, та життєвий досвід можуть призвести до явища культивування.
Когнітивні наслідки стереотипізації пов'язані із можливостями мас-медіа сприяти створенню когнітивних дій. Найбільш яскравим прикладом є засвоєння нової інформації. ЗМІ відображують не чисті факти, а їх інтерпретацію. Тому, замість зображення дійсності, вони формують псевдореальність, у якій за допомогою стереотипів маркують і закріплюють необхідні кліше.
Основними елементами інформаційної реальності є:
Визначення мас-медіа «порядку денного». Звертаючи увагу на одні факти і одночасно нівелюючи інші, ЗМК самостійно визначають ступінь важливості подій.
Мас-медіа поширюють загальні стереотипи і моделі поведінки. Таким чином, джерела новин визначають і вказують, які установки та типи поведінки є справедливими та моральними, а які ні.
ЗМК організовують псевдоподії, які плануються заздалегідь і організовуються штучно, наприклад, з метою створення репортажу.
Поведінкові;
Фізіологічні;
Настановчі (наслідки пов'язані з установчими дією ЗМІ);
Когнітивні (ефекти стереотипізації, які змінюють наше знання і мислення).
У процесі продукування стереотипів найбільше відіграють роль останні дві категорії. Масові комунікації можуть прищеплювати деякому об'єкту комплекс установок. Такі установки здатні впливати на поведінку і на стиль обробки інформації. Дія стереотипів не обмежується формуванням нашої думки про той або інший об'єкт. Під їх впливом складається образ мислення, який визначатиме увесь наш світогляд. Стереотипи впливають на інтерпретацію світу. Взаємодія знань, отриманих із ЗМІ, та життєвий досвід можуть призвести до явища культивування.
Когнітивні наслідки стереотипізації пов'язані із можливостями мас-медіа сприяти створенню когнітивних дій. Найбільш яскравим прикладом є засвоєння нової інформації. ЗМІ відображують не чисті факти, а їх інтерпретацію. Тому, замість зображення дійсності, вони формують псевдореальність, у якій за допомогою стереотипів маркують і закріплюють необхідні кліше.
Основними елементами інформаційної реальності є:
Визначення мас-медіа «порядку денного». Звертаючи увагу на одні факти і одночасно нівелюючи інші, ЗМК самостійно визначають ступінь важливості подій.
Мас-медіа поширюють загальні стереотипи і моделі поведінки. Таким чином, джерела новин визначають і вказують, які установки та типи поведінки є справедливими та моральними, а які ні.
ЗМК організовують псевдоподії, які плануються заздалегідь і організовуються штучно, наприклад, з метою створення репортажу.
Інститут ЗМІ є одним з найважливіших елементів соціальної організації будьякого сучасного суспільства. Від ефективності його функціонування залежать практично всі основні сфери життєдіяльності: і соціальна сфера, і культура, і економіка, і політика. Люди звикли вважати, що ЗМІ слугують нам для відображення реалій навколишнього світу. Але в сучасності, медійні джерела вирізняються вибірковістю інтерпретацій того чи іншого явища, кожне видання зазвичай має власну риторику висвітлювання світових подій. Тому журналістський штат певної мультимедійної групи повинен дотримуватись тієї ідеологічної матриці, яка культивується адміністрацією медійного закладу. На додачу до цього, реклама переконує населення про наявність деяких прихованих потреб і бажань, про які люди не підозрювали раніше. З цієї точки зору, роль мас-медіа не зводиться до точного віддзеркалення подій, які відбуваються навколо нас. Медіа, скоріше, конструюють дійсність, яка потім стає реальністю для споживача.
У сучасному світі, формою, через яку стереотипи транслюються найбільше є засоби масової інформації — література, телебачення, фільми, газети, журнали, тощо. Репрезентовані стереотипи купуються, продаються та поділяються мільйонами людей. Таким чином, мас-медіа стають найбільшим колективним сховищем групових стереотипних уявлень. Багато науковців використовували кількісні методи дослідження задля опису тих стереотипів, що маніфестуються у різноманітних типах медіа-ресурсів: телевізійних шоу, рекламах і навіть у шкільних підручниках. Хоча ці вивчення стосуються переважно якісних описових практик кодування проаналізованого контенту, такі схеми вимірювання також можливі для гіпотезно-тестувального контексту.
На різних етапах дослідницької активності, залежно від уявлень про функціональність та рольове призначення ЗМК (засоби масової комунікації), увиразнювалися основні аспекти медійного впливу –коґнітивний ,афективний, конативний. З точки зору теорії стереотипів також виділявся рецептивний аспект вивчення впливу масової комунікації, згідно з яким будь-яка інформація фільтрується через сукупність наявних у свідомості стереотипів. У зв'язку з явищем стереотипотворення у комунікаційній практиці, виникає низка соціальних проблем. Як вже було зазначено вище, стереотипи не є поодинокими явищами, тож масові викривлення реальної картини світу мають тенденцію спричиняти різноманітні напруження у національно-релігійних та культурних системах. Аудиторний підхід до ефективності мас-медіа орієнтує нас на розгляд функціонування стереотипів як складників того змістовного впливу, який чинять ЗМК на сферу свідомості і поведінки.
Формуючи суспільну, масову і суб'єктивну свідомість, ЗМІ виконують активне втручання у підсвідомі структури людини, використовуючи стереотипи, що існують в глибинах підсвідомого. Комбінуючи свідомі і підсвідомі взаємодії, мас-медіа створюють і активно поширюють соціальні стереотипи — культурну форму опису і пояснення дійсності.
У сучасному світі, формою, через яку стереотипи транслюються найбільше є засоби масової інформації — література, телебачення, фільми, газети, журнали, тощо. Репрезентовані стереотипи купуються, продаються та поділяються мільйонами людей. Таким чином, мас-медіа стають найбільшим колективним сховищем групових стереотипних уявлень. Багато науковців використовували кількісні методи дослідження задля опису тих стереотипів, що маніфестуються у різноманітних типах медіа-ресурсів: телевізійних шоу, рекламах і навіть у шкільних підручниках. Хоча ці вивчення стосуються переважно якісних описових практик кодування проаналізованого контенту, такі схеми вимірювання також можливі для гіпотезно-тестувального контексту.
На різних етапах дослідницької активності, залежно від уявлень про функціональність та рольове призначення ЗМК (засоби масової комунікації), увиразнювалися основні аспекти медійного впливу –коґнітивний ,афективний, конативний. З точки зору теорії стереотипів також виділявся рецептивний аспект вивчення впливу масової комунікації, згідно з яким будь-яка інформація фільтрується через сукупність наявних у свідомості стереотипів. У зв'язку з явищем стереотипотворення у комунікаційній практиці, виникає низка соціальних проблем. Як вже було зазначено вище, стереотипи не є поодинокими явищами, тож масові викривлення реальної картини світу мають тенденцію спричиняти різноманітні напруження у національно-релігійних та культурних системах. Аудиторний підхід до ефективності мас-медіа орієнтує нас на розгляд функціонування стереотипів як складників того змістовного впливу, який чинять ЗМК на сферу свідомості і поведінки.
Формуючи суспільну, масову і суб'єктивну свідомість, ЗМІ виконують активне втручання у підсвідомі структури людини, використовуючи стереотипи, що існують в глибинах підсвідомого. Комбінуючи свідомі і підсвідомі взаємодії, мас-медіа створюють і активно поширюють соціальні стереотипи — культурну форму опису і пояснення дійсності.
Основні напрямки вивчення стереотипів у ЗМІ
Прагматичний — вивчає стереотип як спосіб збільшення ефекту масового й ідеологічного впливу. У цьому підході дослідники акцентують увагу на властивості стереотипу виступати стимулятором постійного емоційного поля. Ця особливість застосовується комунікаторами-практиками задля ефективного впливу на різнорідну аудиторію одним і тим самим повідомленням. Під цю категорію підпадають пропаганда, агітація, реклама.
Соціально-критичний — досліджує стереотип як продукт засобів масової комунікації (ЗМК) у певній культурі. Представники соціально-критичного напряму, негативно оцінюють процес творення стереотипів. Таке розуміння було розпочате теоретиками Франкфуртської школи: М. Хоркхаймером і В. Одорно.
Прагматичний — вивчає стереотип як спосіб збільшення ефекту масового й ідеологічного впливу. У цьому підході дослідники акцентують увагу на властивості стереотипу виступати стимулятором постійного емоційного поля. Ця особливість застосовується комунікаторами-практиками задля ефективного впливу на різнорідну аудиторію одним і тим самим повідомленням. Під цю категорію підпадають пропаганда, агітація, реклама.
Соціально-критичний — досліджує стереотип як продукт засобів масової комунікації (ЗМК) у певній культурі. Представники соціально-критичного напряму, негативно оцінюють процес творення стереотипів. Таке розуміння було розпочате теоретиками Франкфуртської школи: М. Хоркхаймером і В. Одорно.
Богдан Федченко
Медіастереотипізація
Як вже було зазначено, ЗМІ формують певні ціннісно-смислові моделі, що вдало засвоються суспільством. У такому дискурсі особливо важливим є вплив медіа на формування національної свідомості, оскільки технології масової комунікації виступають вагомим засобом створення історико-культурного інформаційного простору держави, який, по суті, є тим духовно-ідеологічним цементом, що скріплює народ у політичну націю. Відомий фахівець у галузі масових комунікацій В. Лизанчук зазначає: «…людські спільноти творяться мережами інформаційних комунікацій, через які передається необхідна державно-політична, суспільно-економічна, ідеологічна, історична, етнічна та інша інформація. Національна мережа засобів масової комунікації — це один із „трьох китів“, на якому базується державна самосвідомість, поряд з національною інтелігенцією та національною політичною елітою». Завдяки розкриттю змісту пропаганди в засобах масової інформації таких понять, як «демократія», «громадянське суспільство», «правова держава», «національна ідея», формується відповідна система духовних цінностей суспільства, які лежать в основі творення політичної нації й розбудови незалежної держави.
Загалом було доведено, що ЗМІ виконують низку функцій, важливими серед яких є: комунікативна; інформаційна (збирання, редагування, коментування та поширення інформації); ретрансляційна (відтворення певного способу життя з відповідним набором політичних, духовних, соціальних цінностей). Тож засоби масової інформації справляють вплив чи на всі сфери життєдіяльності суспільства. Але кожна нова інформація, що надходить по каналах ЗМІ, відповідним чином стереотипізована й несе в собі багаторазово повторювані ціннісні орієнтації й установки, що закріплюються у свідомості людей. У свою чергу, стереотипи у мас-медіа відіграють такі функції:
Загалом було доведено, що ЗМІ виконують низку функцій, важливими серед яких є: комунікативна; інформаційна (збирання, редагування, коментування та поширення інформації); ретрансляційна (відтворення певного способу життя з відповідним набором політичних, духовних, соціальних цінностей). Тож засоби масової інформації справляють вплив чи на всі сфери життєдіяльності суспільства. Але кожна нова інформація, що надходить по каналах ЗМІ, відповідним чином стереотипізована й несе в собі багаторазово повторювані ціннісні орієнтації й установки, що закріплюються у свідомості людей. У свою чергу, стереотипи у мас-медіа відіграють такі функції:
- об'єднуючу (сприяють консолідації суспільства, створюючи позитивні твердження про національні особливості держави). Світовий досвід переконує, що в процесі об'єднання націй в сильні держави важливу роль відігравали ЗМІ, завдяки діяльності яких створювався новий вид соціальної спільноти, яку, незважаючи на відстань, об'єднувала спільна зацікавленість інформацією. Маючи всі можливості для швидкої трансляції єдиних символів і цінностей в національному масштабі, через створення суспільного діалогу, ЗМІ сприяють формуванню і зміцненню національної свідомості суспільства.
- дезінтеграційну (роз'єднуючу, упроваджуючи в суспільну свідомість негативні стереотипи). Негативні стереотипи є особливо відчутним в кризові періоди історичного розвитку суспільства, коли люди, у стані соціальної невизначеності, більше підпадають під вплив, легко відкликаються на різні нові стимули, ідеї, а також частіше піддаються пропаганді й різним маніпулюванням. За логікою означеного підходу, стереотипи є саме такими антиподами істини, ворогами нового, які, впроваджуючись у комунікаційний акт, консервують його, спотворюють живе спілкування, унеможливлюють пізнання. Ю. Буданцев, М. Бахтін та В. М. Березін зазначали, що стереотипи є антиподами істини, ворогами нового, які, впроваджуючись у комунікаційний акт, консервують його, спотворюють живе спілкування, унеможливлюють пізнання.
Найбільш поширені види стереотипів у мас-медіа
#забутипровік
Проєкт передбачає:
-спецкурс програм стажування «Люди ідей+» для людей літнього віку;
-цикл мотивуючих історій та експертних інтерв’ю зі співробітниками, лідерами думок та звичайними українцями, що змінили своє життя у поважному віці;
Проєкт передбачає:
-спецкурс програм стажування «Люди ідей+» для людей літнього віку;
-цикл мотивуючих історій та експертних інтерв’ю зі співробітниками, лідерами думок та звичайними українцями, що змінили своє життя у поважному віці;
Дослідивши відео-ролик який має назву «без ейджизму» можна зауважити, що його концепція упереджена по відношенню до двох поколінь, які не дійшли загального порозуміння, тим самим не зруйнувавши його, саме через поведінку й зневагу по відношенню один до одного людину починають переповнювати емоції, які переходять в ярликування, стереотипізацію та дискримінацію. Слід розуміти, що перед тобою стоїть людина, яка має права та вибір. Цей відеоролик є гарним прикладом, як не слід ставитись до інших.
Короткометражний фільм 20/51/84
Негативне сприйняття людей похилого віку - не тільки
на ринку праці, а й в суспільстві - руйнує також мотивацію молоді йти працювати в бюджетні установи або в органи влади і місцевого самоврядування. Крім того, це стимулює відтік молоді та людей різних вікових груп на навчання та працевлаштування за кордоном.
Тим часом хотів би підкреслити, що і в Україні позначилися певні зміни на краще в сприйнятті людей похилого віку на ринку праці. Так, за офіційною статистикою, протягом останніх років ми бачимо позитивний показник нехай навіть невеликого зростання кількості зайнятих людей у віці 60+. Більш того, я пригадую період 2009-2010 рр .: коли економічна і фінансова криза охопила Україну, то єдина категорія, яка давала приріст зайнятості, - це люди за 55 років (жінки), 60-річні і старше (чоловіки). Сьогодні я порівнюю дані двох кварталів 2018 го з відповідним періодом 2019 го і бачу, що теж відбулося зростання кількості зайнятих саме в цій когорті (майже на 180 тис. Чол.). Переважно в сфері послуг, торгівлі і, звичайно, бюджетній сфері, зокрема освіті, охороні здоров'я. Це пов'язано з кількома факторами. З одного боку, через низькі зарплати молодь не тримається в школі або медичному закладі, а шукає роботу в інших секторах або приватному бізнесі, або ж за кордоном, а з іншого - рівень пенсій, доходів людей середнього та похилого віку підштовхує їх до пошуку додаткових заробітків. Беручи до уваги все це, перед роботодавцями виникає дуже важливе завдання: в рамках їх соціальної відповідальності створювати умови для солідарності поколінь в трудових колективах і забезпечувати гідну роботу для всіх.
Увага!Вікові стереотипи у прислів'ях та приказках! Людина може не замислюватись над тим, що вона сама себе упереджує через свій вік! Як часто ми чуємо такі слова:" Старість ні в радість", "Прийде старість - прийде і слабкість",
"Попливли роки, як весняні води". Це один із витоків прояву ейджизму, яких доречі слід уникати, адже через них також формуються упереджене ставлення, щей й по відношенню до себе.
Наші батьки казали нам:"Поважай дорослих" тільки тому що вони дорослі.
Слід розуміти, що поважати потрібно усіх, інколи люди забувають про головне, це людяність.
Наталя Король
Наталя Король, зізнається, що ще два роки тому думала, що «застарий» для цієї роботи, це коли тобі як мінімум за 50. А ні, її знайомство з віковою дискримінацією відбулося у 36 років. Жінка розповідає, що тоді шукала роботу, у більшості вакансій було обмеження до 35 років. «У мене був день народження, тоді виповнилося 36, і за кілька днів я побачила чергову вакансію з обмеженням до 35. Мене це дуже обурило, бо я насправді не дуже розуміла, що в мені змінилося за цей рік і чому я не можу претендувати на цю позицію. Аргументація у самій вакансії була, що у них дуже молодий колектив. То, виходить, я себе маю вважати старою вже?»
Наталя Король, зізнається, що ще два роки тому думала, що «застарий» для цієї роботи, це коли тобі як мінімум за 50. А ні, її знайомство з віковою дискримінацією відбулося у 36 років. Жінка розповідає, що тоді шукала роботу, у більшості вакансій було обмеження до 35 років. «У мене був день народження, тоді виповнилося 36, і за кілька днів я побачила чергову вакансію з обмеженням до 35. Мене це дуже обурило, бо я насправді не дуже розуміла, що в мені змінилося за цей рік і чому я не можу претендувати на цю позицію. Аргументація у самій вакансії була, що у них дуже молодий колектив. То, виходить, я себе маю вважати старою вже?»
Питання: Як ми можемо боротися з ейджизмом?
Для боротьби з ейджизмом необхідне нове розуміння старіння серед всіх поколінь людей. Таке розуміння має ґрунтуватися на відмові від застарілого сприйняття літніх людей в якості тягаря, визнання різноманітного досвіду літніх людей і несправедливості ЕЙДЖИЗМ і готовності до пошуку способів кращої організації суспільства.
Дії, які можуть допомогти в боротьбі з ейджизмом, включають:
1) поважати гідність кожної людини (висвітлювати матеріали, дотримуючись журналістських стандартів);
2) привертати увагу суспільства до проблем дискримінації (донесення ідей та проблем через журналістські матеріали);
3) писати не лише про проблему, а пропонувати шляхи її вирішення (позитивна історія вирішення ситуації)
Декілько порад від Мами Хмельницького:
Для боротьби з ейджизмом необхідне нове розуміння старіння серед всіх поколінь людей. Таке розуміння має ґрунтуватися на відмові від застарілого сприйняття літніх людей в якості тягаря, визнання різноманітного досвіду літніх людей і несправедливості ЕЙДЖИЗМ і готовності до пошуку способів кращої організації суспільства.
Дії, які можуть допомогти в боротьбі з ейджизмом, включають:
- Проведення комунікаційних кампаній по розширенню знань про старіння і поліпшення розуміння цієї проблеми серед ЗМІ, громадськості, осіб, які формують політику, роботодавців і провайдерів послуг. Ухвалення законів проти дискримінації за віковою ознакою.
- Забезпечення збалансованого подання про старіння в ЗМІ.
1) поважати гідність кожної людини (висвітлювати матеріали, дотримуючись журналістських стандартів);
2) привертати увагу суспільства до проблем дискримінації (донесення ідей та проблем через журналістські матеріали);
3) писати не лише про проблему, а пропонувати шляхи її вирішення (позитивна історія вирішення ситуації)
Декілько порад від Мами Хмельницького:
- Вчіться доводити свою точку зору, відстоювати думку, грамотно демонструвати здібності і вигідно підкреслювати кращі якості.
- Міняйте своє життя на краще і не бійтеся змін, адже деякі з них можуть відкрити масу нових можливостей.
- Підвищуйте самооцінку. Впевненість у собі нагоді у всіх сферах життя, включаючи професійну діяльність і відносини.
- Любіть себе, це дуже важливо. Любов до себе змінить ставлення оточуючих до вас, буде стимулом ставати краще і допоможе пережити труднощі.
- Залишається лише побажати усім не стикатися з эйджизмом, а також не дискримінувати за віком інших людей.
Наші контакти
Телефон: +380934931661
Почта: bogdanfedchenko43@gmail.com
Почта: bogdanfedchenko43@gmail.com
Ми чаекаємо Ваших побажань.
